Дивлячись на ці фото важко зараз повірити та й усвідомити до кінця складно, що ця страшна трагедія трапилась саме у нашій країні. Але так, це сталось… Саме у цей день 26 квітня 35 років тому стався вибух на Чорнобильській АЕС. Які жахливі роковини!!! Та час іде, пам’ять стирається, нові покоління здебільшого не сприймають ці події настільки трагічно, а поїздка до зони відчуження тепер наче атракціон, ковток адреналіну, екстремальні відчуття. Але пам’ять не стерлась у тих людей та їх нащадків, які безпосередньо постраждали від цієї трагедії. Давайте згадаєм тих 116 000 людей які змушені були покинути свої домівки, які втратили своє коріння, своє минуле і майбутнє. Згадаєм тих 6 000 ліквідаторів які відчайдушно пожертвували своїм здоров’ям та життям. Скільки поламаних доль… Катастрофа на атомній електростанції перетворила 30 км. прекрасних поліських лісів на зону відчуження. А місто Прип’ять яке колись було перспективним, активно розбудовувалось, процвітало – на місто привид.
Не тільки Україна та Радянський Союз не були готові до цієї маштабної техногенної катастрофи, а й весь світ не був готовий. Та безперечно людство отримало великий урок. Наслідки трагедії проявляються і зараз у різних аспектах. І можна по різному відноситись до цих подій, пам’ятати або ні, шукати хто ж насправді в цьому винний, та чи не здається вам, що це був сигнал від природи, адже ми – люди своїми діями, ставленням та несвідомістю просто занапастили планету, яка кричить про допомогу. Потрібно пам’ятати такі страшні уроки, аналізувати їх та робити висновки.
Давайте будемо свідомими людьми!!!
Залишити відповідь